https://www.youtube.com/watch?v=ObvwkMJ2ysw&list=PLypNRdek8ct1iolfiq8sx-syZtqrzJeTj&index=4
О.Г. Яковенко, О. А. Романюха
Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара
ЧИ ДОЗВОЛЯЄ НАМ ЧАС БУТИ НЕ ТВОРЧИМИ?
Одна з граней мудрості полягає в усвідомленні і відповідності людини часу, у якому вона живе. Нас вибрав час, чи ми вибрали його? – неможливо не звертати уваги й не прислухатися до його особливостей. Яку унікальність несе наш час?
Світ навколо нас змінюється: нові технології, нові відношення, нові завдання… Реформа освіти - це вимога часу, але який сенс вона повинна мати? Які тенденції часу повинні бути відображені в навчальному процесі? Яким знанням необхідно навчати студентів?
Поглянемо на сучасний світ. Кризова ситуація спостерігається на всіх ланках соціального життя. Виокремимо проблеми, що стосуються особистого життя людини:
- Рівень фізичного і психологічного здоров’я населення планети знижується. З’являються все нові й нові захворювання, але при цьому ми маємо медицину і фармацевтику, які розвинуті на високому рівні. Ускладнюються шкільні навчальні програми, все більший потік інформації «вштовхується» в голову дитини, але психологи зазначають різке зниження творчої активності й пізнавального потенціалу.
- Сфера міжособистісних контактів скорочується: усе популярнішими стають віртуальні відносини, які дають можливість заміни «реального Я» на образ, який людині подобається більше, але, на жаль, не відповідає дійсності. Людина стає все ізольованішою, але на сьогодні «один в полі не воїн».
- Слабшає зв’язок між поколіннями. Ціннісні орієнтири молоді почали формуватися за новими «технологіями»: на основі комп’ютерних ігор, кінематографії, мультиплікації. Які в цьому «проти»? У комп’ютерних іграх людина вчиться жити за іншими правилами. На підсвідомому рівні вона відвертається від фундаментальних законів: розуміння цінності життя, неминучості покарання за агресивну поведінку, дотримання єдиних правил для всіх. Психологи вбачають у цьому тенденцію повторення і неусвідомлення помилок, бо кожного разу є можливість повторити гру і почати її знову.
Сьогодні людина стає все дезорієнтованішою. Знайдіть відповіді на питання:
- У чому сенс особистого життя?
- Куди прямує суспільство?
- Який вектор розвитку моєї країни?
- Яке майбутнє чекає на людство?
Криза охопила суспільне життя. Пріоритетною частиною визнана економіка. Але запитайте себе: «Чи може бути в організмі важливіший орган?»
«Рейтинг» кращих країн визначається за рівнем їхнього економічного розвитку. Будь-яка сфера життя суспільства – культура, освіта, наука – орієнтуються на економічні важелі.
Життя людства, яке підпорядковано економіці, бере за основу її цінності, орієнтири сучасних ринкових відношень, а саме:
- науково-технічний прогрес як суспільно визнаний спосіб розвитку;
- конкуренцію як механізм суспільного регулювання;
- здобуття прибутку як мотивація і причина суспільної діяльності.
За таких цінностей ми отримали наслідки глобально-руйнівні у всіх галузях життя. В економіці ми маємо неконтрольоване, споживче розкрадання земельних багатств. Для нас планета – лише джерело ресурсів, які можна перетворити на прибуток. Перед виробником стоїть лише клієнт-споживач. Головна мета стосовно нього – щоб він якнайбільше споживав. Головна боротьба нашого часу – боротьба за споживача, його увагу, шлунок, почуття, гаманець. Яким способом? Мета виправдовує будь-які...
Хочеться навести думку А.І. Субето, висловлену на 5-ий міжнародній Кондратьєвській конференції: «Главной причиной первой фазы Глобальной Экологической катастрофы является несочетаемость большой энергетики хозяйствования, появившейся в ХХ веке, и стихийных регуляторов развития, в первую очередь рынка. Мы утверждаем: рынок, институт частной собственности, капитализм и большая энергетика природопотребления в процессе хозяйствования принципиально несовместимы, они ведут человечество к капиталистической гибели по экологическим причинам» [1].
Комментариев нет:
Отправить комментарий